у далекому минулому
1колись — I присл. (у якийсь час у минулому); хтозна коли, казна коли, бозна коли (невідомо, як давно); давно, давніш, передше, передніше, перше, перед тим, раніше (у далекому минулому) II ▶ див. коли небудь, якось 2) …
2балто-слов'янський — а, е: •• Ба/лто слов я/нська мо/вна спі/льність гіпотетична єдність у далекому минулому слов янських і балтійських груп мов …
3давно — присл. 1) У далекому минулому, багато років тому. 2) Протягом тривалого часу; здавна. || Деякий час тому. || Протягом якогось відтинка часу і дотепер; довгий час, довго. •• Да/вно б так саме так треба було; добре, так …
4древній — я, є. 1) рідко. Те саме, що стародавній. || у знач. ім. дре/вні, ніх, мн. Люди, що жили в далекому минулому. •• Дре/вні мо/ви латинська і давньогрецька мови, санскрит, іврит і т. д. 2) розм. Який дожив до глибокої старості, дуже старий (про людей …
5предковічний — а, е, уроч. 1) Який існує споконвіку, з давніх давен. 2) Який бере початок у далекому минулому; стародавній …
6старовинний — а, е. 1) Який виник, якого створили у старовину, у давні часи або який зберігся, залишився від колишніх, давніх часів. 2) Який існує довгий час, давно; який з явився не тепер; давній. 3) Який давно минув (про час). 4) Який жив у старі часи або… …
7давно — 1) присл. (у далекому минулому), за давніх часів, за старих часів, за давніх давен, за дідів прадідів, давним давно, давнісінько, за царя Гороха [Панька, Тимка] 2) присл. (протягом тривалого часу), звіку зроду, зроду звіку, давнісінько; довго… …
