у богослужіння
91дар — у, ч., уроч. 1) Те, що підноситься, жертвується; подарунок. Приносити в дар. 2) Здібності, хист до чого небудь; обдаровання, талант. •• Дар бо/жий талант. Дар мо/ви а) здатність говорити взагалі; б) висока культура мови, здатність красномовно… …
92духовний — а, е. 1) Зв язаний з внутрішнім психічним життям людини, моральним світом її. || Зв язаний зі спільністю ідей, поглядів, прагнень і т. ін. || розм. Нематеріальний, нетілесний. 2) Стос. до релігії, церкви, належний їм; прот. світський. || Який… …
93дяк — а/, ч. 1) Служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; псаломщик. 2) У давній Русі – переписувач князівської канцелярії; у Російській державі 15 17 ст. – значний урядовець …
94жрець — жерця/, ч. 1) Особа, що здійснювала богослужіння, жертвоприношення в язичеських релігіях. 2) чого, перен., ірон. Той, хто присвячує себе служінню чому небудь …
95клірос — у, ч. Узвишшя по обидва боки вівтаря, місце у християнській церкві для співаків під час богослужіння …
96крипта — и, ж. 1) У перших християн – підземна галерея, де відбувалися богослужіння й ховали померлих. 2) Місце давнього поховання знатної особи; підземний склеп …
97літія — ї/, ж. Різновид короткого богослужіння …
98літургія — I ї, ж. Християнське богослужіння, що супроводжується співом та інструментальною музикою. Л. православної церкви – обідня, католицької – меса. II ї, ж. Спершу громадський обов язок, а згодом державна повинність у давньогрецьких полісах, яку несли …
99митра — и, ж. Головний убір вищого духівництва християнської церкви, що його надівають під час богослужіння …
100місал — а, ч. Книга текстів і співів католицького богослужіння, відома з 10 ст …
