у богослужіння

  • 101молебень — бню, ч. Коротке богослужіння за щасливе закінчення справи, за здоров я, благополуччя кого небудь …

    Український тлумачний словник

  • 102обідня — і, ж. Відправа в православній церкві, яку служать у першій половині дня, до обіду. || Багатоголосний циклічний хоровий твір на текст богослужіння, що відбувається у першій половині дня, перед обідом …

    Український тлумачний словник

  • 103осьмогласіє — я, с., муз., заст. Система гласів, на якій ґрунтувався музичний супровід християнського церкового богослужіння …

    Український тлумачний словник

  • 104паламар — я/, ч. Служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; дячок, псаломщик, причетник …

    Український тлумачний словник

  • 105піп — попа/, ч., розм. Духовне звання у православній церкві, середнє між єпископом і дияконом. || Служитель релігійного культу, який має це звання й здійснює богослужіння. •• На попа/ у вертикальне положення, сторч (поставити, стати і т. ін.) …

    Український тлумачний словник

  • 106прислуговувати — ую, уєш, прислу/жувати, ую, уєш і рідко прислу/гувати, ую, уєш, недок., прислужи/ти, служу/, слу/жиш, док. 1) заст. Виконувати обов язки слуги, прислуги. || Подавати й прибирати страви, напої за столом. 2) Робити кому небудь послуги, догоджати… …

    Український тлумачний словник

  • 107псаломщик — а, ч. Служитель православної церкви, що допомагає священикові під час богослужіння; дяк, причетник …

    Український тлумачний словник

  • 108реквієм — у, ч. 1) Католицьке богослужіння над померлим. || перен. Те, що віщує кінець існуванню кого , чого небудь. 2) Багатоголосий циклічний вокальний чи вокально інструментальний твір скорботно патетичного характеру …

    Український тлумачний словник

  • 109салат — I у, ч. 1) Трав яниста городня рослина, листя якої, багате на вітаміни, споживають у сирому вигляді. •• За/ячий сала/т народна назва пшінки весняної. Посівни/й сала/т однорічна овочева рослина з родини складноцвітих. 2) Холодна страва,… …

    Український тлумачний словник

  • 110священнослужитель — я, ч. Служитель релігійного культу (диякон, священик, єпископ) у православній церкві. || Взагалі особа, що здійснює богослужіння …

    Український тлумачний словник