ущільнення

  • 111відпрохуватися — і відпро/шуватися, уюся, уєшся, недок., відпроха/тися, а/юся, а/єшся і відпроси/тися, ошу/ся, о/сишся, док. 1) Прохаючи, брати дозвіл у кого небудь, щоб відлучитися з місця роботи, з дому тощо. 2) Прохати про звільнення від чого небудь …

    Український тлумачний словник

  • 112відпустка — и, ж. Звільнення на певний час від роботи, навчання для відпочинку і т. ін …

    Український тлумачний словник

  • 113відставка — и, ж. Остаточне увільнення від служби (зазвичай військової) із забезпеченням пенсії. •• Відста/вка у/ряду відхід од влади, розформування уряду в зв язку з певною політичною ситуацією. Іти/ у відста/вку звільнятися від служби. У відста/вці… …

    Український тлумачний словник

  • 114вовчий — а, е. 1) Прикм. до вовк. || Зробл. зі шкури вовка. Вовча шуба. || Власт. вовкові. •• Во/вча ла/па степова однорічна рослина з розсіченими на вузьколінійні частинки листками й поодинокими голубими квітками. Во/вча па/ща мед. неправильне зрощення… …

    Український тлумачний словник

  • 115вода — и/, ж. 1) Прозора, безбарвна рідина, що становить найпростішу хімічну сполуку Гідрогену з Оксигеном. || перев. з означенням. Напій або розчин якоїсь речовини. || перен., розм. Непотрібні, беззмістовні фрази і т. ін. у викладі матеріалу;… …

    Український тлумачний словник

  • 116волокита — и, ж. 1) діал. Блуканина, поневіряння. 2) розм. Навмисне бюрократичне уповільнення вирішення справи у суді, державній установі; тяганина …

    Український тлумачний словник

  • 117воля — і, ж. 1) тільки одн. Одна з функцій людської психіки, яка полягає насамперед у владі над собою, керуванні своїми діями й свідомому регулюванні своєї поведінки. || Прагнення досягти своєї мети; рішучість. 2) Бажання, хотіння. || Вимога, наказ. ••… …

    Український тлумачний словник

  • 118вповивати — впови/ти, впови/тий, впові/льнений, впові/льненість, впові/льнення, впові/льнено, впові/льнити, впові/льнитися, впові/льнюваний, впові/льнювання, впові/льнювати, впові/льнюватися, впові/льнювач див. уповивати, уповити і т. д …

    Український тлумачний словник

  • 119гальмо — а/, с. 1) Пристрій для сповільнення руху або зупинки транспорту і т. ін. 2) перен. Те, що затримує що небудь, не дає розвиватися, рухатися вперед; перешкода, затримка. 3) Те саме, що гальмування 2) …

    Український тлумачний словник

  • 120гальмувати — у/ю, у/єш, недок., перех. і без додатка. 1) Сповільнювати рух чого небудь або зупиняти щось (зазвичай за допомогою гальма). || без додатка. Зупинятися або уповільнювати свій рух (про засоби транспортування). || Приводити в дію гальмо для… …

    Український тлумачний словник