утримувати
1утримувати — I (втри/мувати), ую, уєш, недок., утри/мати (втри/мати), аю, аєш, док., перех. 1) Держати, тримати кого , що небудь, не даючи упасти. Утримувати рівновагу. 2) Перешкоджати чиємусь рухові, уповільнювати, гальмувати просування кого , чого небудь… …
2утримувати — I 1) (забезпечувати когось засобами до існування), годувати, харчувати Пор. годувати 2) (мати, доглядаючи, годуючи худобу, птицю), тримати II див. затримувати I, 2), підтримувати I, стримувати 3) …
3утримувати — 1 дієслово недоконаного виду забезпечувати засобами до існування утримувати 2 дієслово недоконаного виду затримувати, не відпускати; зберігати …
4піднімати — утримувати …
5съдержати — утримувати, займати …
6здержувати — ую, уєш, недок., зде/ржати, жу, жиш, док., перех., розм. 1) Зупиняти на ходу кого , що небудь, затримувати, уповільнювати чий небудь рух і т. ін. || Утримувати від яких небудь дій, вчинків. Здержувати язика. 2) Не давати чому небудь виявлятися… …
7поутримувати — ую, уєш, док., перех. 1) Утримати (див. утримувати II) всіх чи багатьох. 2) Утримувати якийсь час …
8притримувати — ую, уєш, недок., притри/мати, аю, аєш, док., перех. 1) Тримаючи або підтримуючи кого , що небудь, не давати йому падати, опускатися, рухатися і т. ін. || чим і без додатка. Притискуючи що небудь, утримувати його в певному положенні. || Притуляти… …
9тримати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Взявши що небудь у руки, в рот, у зуби тощо, ухопившись за щось, не випускати, мати в руках, у зубах тощо; держати. || Стискувати, затискувати щось губами, зубами, лапами тощо. || Вдержувати, піддержувати щось руками …
10утримування — I (втри/мування), я, с. Дія за знач. утримувати 1). II я, с. Дія за знач. утримувати II …
