уривати
1уривати — I (врива/ти), а/ю, а/єш, недок., увірва/ти (ввірва/ти) і урва/ти, ву/, ве/ш, док., перех. 1) Тягнучи, смикаючи, відокремлювати частину від цілого; відривати. || Надломивши, відокремлювати від стебла, кореня і т. ін. (листок, квітку, плід тощо);… …
2уривати — 1 дієслово недоконаного виду відривати; захоплювати; зменшувати; надривати уривати 2 дієслово недоконаного виду заривати …
3ввірвати — див. уривати …
4вривати — I (урива/ти), а/ю, а/єш, недок., ври/ти (ури/ти), ври/ю, ври/єш, док., перех. Те саме, що заривати. II див. уривати I …
5зупинятися — я/юся, я/єшся, недок., зупини/тися, иню/ся, и/нишся, док. 1) Переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, спинятися. || Переставати битися (про серце). || Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм тощо або підприємство і т …
6скубти — бу/, бе/ш; мин. ч. скуб, ла, ло; і ску/ба/ти, ску/ба/ю, ску/ба/єш, недок., перех. 1) Захоплюючи пальцями, злегка смикати що небудь. || також без додатка. Захоплюючи пальцями, дзьобом, зубами і т. ін. волосся, пір я, вовну тощо, завдавати болю. || …
7спинятися — я/юся, я/єшся, недок., спини/тися, спиню/ся, спи/нишся, док. 1) Переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, зупинятися. || Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм, підприємство і т. ін.). || Переставати битися (про… …
8увірвати — див. уривати I …
9урвати — див. уривати I …
10уривання — я, с. Дія за знач. уривати …
- 1
- 2
