уриватися
1уриватися — I (врива/тися), а/юся, а/єшся, недок., увірва/тися і урва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) Відокремлюватися від чого небудь цілого внаслідок ривка, поштовху або під дією власної ваги; відриватися. || Перериватися, розриватися навпіл, на частини. 2)… …
2уриватися — I = вриватися, урватися (від різкого руху, ривка / під дією ваги розділятися навпіл, на частини), у[в]вірватися, розриватися, розірватися, перериватися, перерватися, обриватися, обірватися; лопати, лопнути, лопатися (про туго натягнені струни,… …
3уриватися — 1 дієслово недоконаного виду відриватися, зупинятися тощо уриватися 2 дієслово недоконаного виду зариватися уриватися 3 дієслово недоконаного виду входити силоміць …
4вриватися — I (урива/тися), а/юся, а/єшся, недок., ври/тися (ури/тися), ври/юся, ври/єшся, док. Те саме, що зариватися I. || перев. док., чим.Заглибитися. II (урива/тися), а/юся, а/єшся, недок., ввірва/тися (увірва/тися), в …
5залітати — I а/ю, а/єш, недок., залеті/ти, ечу/, ети/ш, док. 1) Літаючи або летячи, потрапляти куди небудь; влітати. || перен. Проникати куди небудь. 2) Відлітати далеко або здійматися високо. || за що. Летячи, опинятися за межами чого небудь. || перен.… …
6перетинатися — а/ється, недок., перетя/тися і перетну/тися, тне/ться, док. 1) Пролягати впоперек чого небудь, перехрещуватися з чимсь. || Покриватися перехресними смугами чого небудь. 2) перен. Зненацька закінчуватися, перериватися; уриватися. 3) тільки недок.… …
7увірватися — I див. уриватися I. II див. вриватися II …
8урватися — див. уриватися I …
9вриватися — [ўриева/тиес а] = уриватися а/йус а, а/йеіс :а, а/йеіц :а, а/йуц :а …
10вриватися — див. уриватися …
- 1
- 2
