уповільнювати
31проволікати — а/ю, а/єш, недок., проволокти/, очу/, о/че/ш, проволочи/ти, лочу/, ло/чиш, док. 1) перех. Повільно тягнучи, переміщати кого , що небудь кудись, повз когось, щось, по поверхні чогось і т. ін. || тільки док. Волокти якийсь час. 2) перех. і неперех …
32стримувати — ую, уєш, недок., стри/мати, аю, аєш, док., перех. 1) Уповільнювати рух кого , чого небудь, примушувати когось або щось зупинятися. || перен. Гальмувати просування, розвиток чого небудь; затримувати. || перен. Переривати природний поступ, розвиток …
33стримуватися — уюся, уєшся, недок., стри/матися, аюся, аєшся, док. 1) Утримувати себе від вияву яких небудь почуттів, від здійснення якихось намірів, вчинків і т. ін. 2) Уповільнювати або припиняти свій рух. 3) тільки недок. Пас. до стримувати …
34утримувати — I (втри/мувати), ую, уєш, недок., утри/мати (втри/мати), аю, аєш, док., перех. 1) Держати, тримати кого , що небудь, не даючи упасти. Утримувати рівновагу. 2) Перешкоджати чиємусь рухові, уповільнювати, гальмувати просування кого , чого небудь… …
35вповільнити — див. уповільнювати …
36зменшувати — I = зменшити (робити меншим обсяг, величину, кількість чого н.), у[в]меншати, у[в]меншувати, у[в]меншити; переполовинювати, переполовинити (наполовину / на велику частину); знижувати, знизити, збавляти, збавити, спускати, спустити (перев. ціну,… …
37звільняти — 1 дієслово недоконаного виду давати волю; робити вільним; позбавляти чогось обтяжливого звільняти 2 дієслово недоконаного виду уповільнювати діал …
38стримати — стримам, маш, Пр. Уповільнювати рух чого , кого небудь, примушувати запинятися, переривати природний хід чого небудь; утримувати кого небудь від вияви певних почуттів, учинків …
39стишуватися — уюся, уєшся і рідко стиша/тися, а/юся, а/єшся, недок., сти/шитися, шуся, шишся, док. 1) Ставати тихішим, не дуже чутним (про звук, шум і т. ін.); затихати. 2) Припиняти розмову, спів, крик і т. ін.; замовкати. || Переставати видавати або… …
