умоўна
41вмотувати — (умо/тувати), ую, уєш, недок., вмота/ти (умота/ти), а/ю, а/єш, док., перех. Замотувати кого , що небудь у щось …
42вмотуватися — (умо/туватися), уюся, уєшся, недок., вмота/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Замотуватися в що небудь. 2) розм. Тікати …
43умова — [умо/ва] вие, д. і м. в і …
44умовність — [умо/ўн іс т ] нос т і, ор. н іс т у …
45умора — ы; ж. О ком , чём л. крайне смешном, уморительном. Начать говорить всякую умору. Кто л. просто у. Рассказы Зощенко одна у …
46уморити — Уморити: гасити, погашати, погасити борги; припиняти, припинити справу [44 1] …
47умова — іменник жіночого роду …
48умовини — множинний іменник умови рідко …
49умовити — дієслово доконаного виду …
50умовитися — дієслово доконаного виду …