умисно
1умисно — (вми/сно), присл. З певною метою, з певним наміром; навмисно …
2умисно — прислівник незмінювана словникова одиниця …
3неспровокований — а, е. Що не має мотиву, не викликається чим небудь умисно. Неспровоковане вторгнення …
4проігнорувати — ру/ю, ру/єш, док., перех. 1) Умисно не помітити кого небудь, не звернути уваги на кого небудь. 2) Нехтувати чим небудь, не брати до уваги що небудь …
5удаваний — (вда/ваний), а, е. Умисно роблений, неприродний, напускний (про чиюсь поведінку тощо). || Нещирий, яким маскують справжні почуття, ставлення до кого небудь і т. ін. || Штучно викликаний, збуджений, награний (про стан, почуття). || Підроблений під …
6умисне — (вми/сне), присл. Те саме, що умисно …
7навмисно — навмисне присл. (з певним наміром, з певною метою), умисно[е], зумисне[о], нароком, спеціа[я]льно; з умислом (зазв. щодо таємного й вартого осуду наміру); свідомо (щодо вартого осуду наміру); демонстративно, підкреслено (наголошуючи на чомусь) …
8удаваний — на, не, Пт. Умисно роблений, неприродний, напускний …
