укладати угоду

  • 1укладати — I (вклада/ти), а/ю, а/єш, недок., укла/сти (вкла/сти), аду/, аде/ш, док., перех. 1) Поміщати де небудь, складати кудись. || Складати, пакувати речі, збираючись або збираючи когось у дорогу. || Класти, розміщувати, розташовувати що небудь у… …

    Український тлумачний словник

  • 2запирати — складати, укладати (угоду, договір) …

    Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • 3змовлятися — я/юся, я/єшся, недок., змо/витися, влюся, вишся; мн. змо/вляться; док. 1) Погоджувати між собою якісь дії, домовлятися з ким небудь про щось. 2) Робити змову, укладати таємну угоду для здійснення певної мети (перев. політичної). 3) заст.… …

    Український тлумачний словник

  • 4підписувати — ую, уєш, недок., підписа/ти, ишу/, и/шеш, док., перех. 1) Ставити підпис на знак потвердження, засвідчення чого небудь. || Укладати договір, угоду і т. ін., скріплюючи їх підписом, підписами. 2) Писати текст, залишати напис па чому небудь, під… …

    Український тлумачний словник

  • 5умовлятися — (вмовля/тися), я/юся, я/єшся, недок., умо/витися (вмо/витися), влюся, вишся; мн. умо/вляться; док. Ведучи попередні розмови, переговори з ким небудь, досягати певної умови; домовлятися. || Спільно вирішувати що небудь. || Укладати ділову,… …

    Український тлумачний словник