ударів тощо
1цілитися — I [ц’і/лиетиес а] л ус а, лиес :а, лиец :а, л ац :а; нак. ц і/л с а, ц і/л теис а (спрямовувати удар, зброю тощо) II [ц іли/тиес а] л у/с а, ли/с :а, ли/ц :а, лиемо/с а, лиете/с а, л а/ц :а; нак. ли/с а, л і/ц :а (зціляти) …
2цілити — дієслово недоконаного виду спрямовувати удар, зброю тощо цілити дієслово недоконаного виду зціляти рідко …
3цілитися — дієслово недоконаного виду спрямовувати удар, зброю тощо цілитися дієслово недоконаного виду зцілятися …
4ударити — I = вдарити 1) (у що, по чому, об що, чим зробити удар по якомусь предмету, по чому н.), (ба)бахнути, бухнути, бацнути; гахнути, жахнути, гепнути, у[в]гатити, хряпнути, хряснути, у[в]жарити, шваркнути, шварконути, шкваркнути (із силою); ляснути,… …
5відбиватися — а/юся, а/єшся, недок., відби/тися, відіб ю/ся, відіб є/шся; мин. ч. відби/вся, би/лася, би/лося; наказ. сп. відби/йся; док. 1) Відламуватися, відпадати, відколюватися внаслідок ударів. 2) Захищаючись від когось, завдавати ударів. || перен.… …
6ударяти — (вдаря/ти), я/ю, я/єш, недок., уда/рити (вда/рити), рю, риш, док. 1) перех. і неперех., по чому, у що, об що. Чинити удар, удари; бити. || у сполуч. зі сл. по плечі. Плескати по плечах, виражаючи доброзичливе ставлення до когось. || Спричиняти… …
7сильний — 1) (який відрізняється великою фізичною силою), дужий, міцний, потужний, могутній, здоровий, двожильний; повносилий (повний сил, енергії); м язистий, м язуватий, мускулистий, мускулястий, жилавий (який має розвинені м язи); тривкий (фізично… …
8щит — 1. Верхня частина царських воріт православного храму, яка поміщалась над стулками, звичайно включаючи зображення Тайної вечері. 2. Картуш або фільонка у вигляді військової зброї щита, яким у військовій сутичці основна частина людського тіла… …
9нищівний — 1) (який має велику руйнівну, знищувальну силу); разючий, у[в]бивчий (перев. про удар, вогонь зі зброї тощо); знищувальний (який завдає нищівного удару) Пор. згубний, руйнівний 2) (про критику, сатиру тощо який дуже вражає; перев. про погляд… …
10руйнуватися — I 1) (перетворюватися на руїни під дією ударів, струсу, природних явищ тощо), розвалюватися, розвалитися, нищитися, валитися, ламатися, розламуватися, розламатися, розпадатися, розпастися, розсипатися, розсипатися, завалюватися, завалитися,… …
