ударів тощо

  • 11побивати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) розм. Завдавати ударів кому небудь; бити. || перен. Доводити неправильність (якихсь чуток, чиїх небудь тверджень, переконань тощо). || перен. Завдавати страждань кому небудь. 2) розм. Позбавляти життя, убивати всіх чи …

    Український тлумачний словник

  • 12сікти — січу/, січе/ш, недок. 1) перех. Рубати що небудь на дрібні частини чимсь гострим; подрібнювати. || Відрубувати, відтинати; відсікати. || Завдавати ударів холодною зброєю. || Влучаючи в що небудь, пробивати, кришити і т. ін. (про дію куль,… …

    Український тлумачний словник

  • 13хитати — а/ю, а/єш, недок., хитну/ти, ну/, не/ш, док. 1) перех. і без додатка. Надавати чому небудь коливального руху з боку на бік, вперед і назад, згори вниз; колихати, гойдати. || Ритмічно погойдувати кого , що небудь. || Колихати, гойдати кого небудь …

    Український тлумачний словник

  • 14щит — а/, ч. 1) Ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю. || Предмет, опуклість на чому небудь, що формою… …

    Український тлумачний словник

  • 15витримати — витримувати 1) (знайти в собі сили перебути стан великого фізичного / морального напруження, болю, несприятливих умов тощо), знести, зносити, витерпіти, витерплювати, перетерпіти, перетерплювати, пережити, переживати, перестраждати; дотриматися,… …

    Словник синонімів української мови

  • 16контрудар — у, ч. Удар у відповідь на чий небудь удар (у воєнних діях, політичній боротьбі тощо) …

    Український тлумачний словник

  • 17штрафний — а/, е/. 1) Прикм. до штраф. || Який є штрафом. || у знач. ім. штрафна/, но/ї, ж., жарт. Чарка або келих горілки, вина, що їх мусить випити той, хто спізнився. || у знач. ім. штрафни/й, но/го, ч. Те саме, що Штрафни/й уда/р (кидо/к). •• …

    Український тлумачний словник

  • 18відпарирувати — ую, уєш, док., перех. 1) У фехтуванні – відбити удар. 2) перен., рідко. Відповісти гостро, дотепно на докір, образу тощо …

    Український тлумачний словник

  • 19коза — и/, ж. 1) Невелика рогата жуйна тварина родини порожнисторогих, що дає молоко, м ясо тощо; самиця козла (у 1, 2 знач.). 2) перен., розм. Про жваву, рухливу дівчину. 3) Пневматичний музичний інструмент, подібний до волинки. 4) Елемент бойового… …

    Український тлумачний словник

  • 20кранець — нця, ч., мор. 1) Колода або набитий клоччям та обплетений мотузком мішок, що його вивішують за борт судна для пом якшення ударів об інші суда, причали тощо. 2) тільки мн. Місце для зберігання снарядів на палубі військового корабля …

    Український тлумачний словник