уганяти

  • 1уганяти — I див. вганяти I. II (вганя/ти), я/ю, я/єш, недок. і рідко угна/ти (вгна/ти), ужену/, ужене/ш, док., розм. 1) за ким – чим.Бігти, гнатися. || за чим, перен. Прагнути, домагатися чого небудь. 2) за ким. Бігати, упадаючи …

    Український тлумачний словник

  • 2уганяти — 1 дієслово недоконаного виду примушувати зайти уганяти 2 дієслово недоконаного виду гнатися уганяти 3 дієслово недоконаного виду виснажити …

    Орфографічний словник української мови

  • 3вганяти — I (уганя/ти), я/ю, я/єш і рідко вго/нити (уго/нити), ню, ниш, недок., ввігна/ти (увігна/ти) і рідше вгна/ти (угна/ти), вжену/, вжене/ш, док., перех. 1) Примушувати зайти, вбігти, потрапити в що небудь; заганяти. •• Ввігна/ти в гріб (гроб) кого… …

    Український тлумачний словник

  • 4угнати — I див. уганяти II. II див. уганяти III. III див. вганяти I …

    Український тлумачний словник

  • 5забивати — I = забити (б ючи по якомусь предмету, уганяти що н.), у[в]бивати, у[в]бити, заганяти, загнати, у[в]ганяти, у[в]вігнати; загороджувати, загородити, засаджувати, засадити (різко, із силою) II ▶ див. завалювати, заглушати 1), набити I …

    Словник синонімів української мови