трутити
1трутити — штовхнути, пхнути, штовхатися [I] штовхнути [IV (помилк. трукути)] друкарська помилка: трукути зам. трутити [MО,IV] …
2трутити — див. тручати …
3трутити — дієслово недоконаного виду штовхнути діал …
4трутити — тручу, тиш, Ол. 1. Тхнути, смердіти, воняти. Вода чимси трутит. 2. Штовхнути, торкнути; спихати …
5потручятися — ударяться (?) (1): Ту ся копіемъ приламати, ту с я саблямъ потручяти о шеломы Половецкыя, на рѣцѣ на Каялѣ, у Дону Великаго. 12. Переводы. Первые издатели, В. А. Жуковский, Д. Н. Дубенский: „притупиться“. А. К. Югов: „позвяцати“. Д. С. Лихачев… …
6витручувати — ую, уєш, недок., ви/трутити, учу, утиш, док., перех., діал. 1) Виганяти. 2) Виривати, відбирати що небудь …
7трунути — штовхнути, пхнути, штовхатися [I] штовхнути [IV (помилк. трукути)] друкарська помилка: трукути зам. трутити [MО,IV] …
8витрутити — дієслово доконаного виду діал …
