триматися
51повалити — I валю/, ва/лиш, док., перех. 1) Примусити впасти, силою перекинути. || Вбити. || Зрізати, зрубати (дерево, ліс). || Зруйнувати, розламати. || перен. Позбавити можливості триматися на ногах, змусити лягти (про втому, хворобу, сон і т. ін.).… …
52повисати — а/ю, а/єш, недок., пови/снути, ну, неш; мин. ч. пови/с, ла, ло і рідко пови/снув, нула, нуло; док. 1) Зачепившись, затримуватися на чому небудь, залишатися висіти. || Зачепившись одягом або ухопившись за що небудь руками, зубами і т. ін.,… …
53позриватися — а/ється, а/ємося, а/єтеся, док. 1) Перестати триматися на чомусь (про все чи багато чого небудь); зірватися. 2) Упасти, скотитися, зсунутися, втративши опору, рівновагу (про все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох). 3) Рвучко встати,… …
54посадка — I и, ж. 1) Дія за знач. садити 1); садіння, насадження. 2) перев. мн. Посаджені де небудь дерева, кущі. || Ділянка, на якій посаджено дерева. 3) Впускання пасажирів у вагон, автобус, літак і т. ін. та розміщення їх там перед поїздкою. ||… …
55постава — и, ж. 1) Звично положення тіла під час ходіння, сидіння тощо, властива кому небудь манера триматися. || перев. з означ., у сполуч. зі сл. голова. Манера тримати голову; постановка. || Положення тіла людини або тварини у певний момент; поза. 2)… …
56потриматися — а/юся, а/єшся, док. Триматися якийсь час, ще трохи …
57прикипати — а/ю, а/єш, недок., прикипі/ти, плю/, пи/ш; мн. прикипля/ть; док. 1) Міцно приставати до чого небудь. || Примерзати до чого небудь. 2) перен. Щільно притулившись до чого небудь, пригорнувшись до когось, залишатися непорушним. || Прихилившись до… …
58прилипати — а/ю, а/єш, недок., прили/пнути, ну, неш, док. 1) Приставати до чого небудь липкого; приклеюватися. || Приставати до чого небудь (про щось липке). || Щільно прилягаючи до чого небудь, триматися (про щось мокре). || Чіплятися до чого небудь (про… …
59приндитися — джуся, дишся, недок., фам. 1) Виявляти пиху, гордощі; бундючитися. 2) Триматися по молодецькому; бадьоритися, козиритися. 3) Сердитися …
60притримувати — ую, уєш, недок., притри/мати, аю, аєш, док., перех. 1) Тримаючи або підтримуючи кого , що небудь, не давати йому падати, опускатися, рухатися і т. ін. || чим і без додатка. Притискуючи що небудь, утримувати його в певному положенні. || Притуляти… …
