трахнути
1трахнути — ну, неш, док., розм. 1) неперех. Однокр. до трахкати. || безос. 2) перех. і без додатка. Влучити, убити з вогнепальної зброї. 3) перех. Сильно вдарити кого небудь, дати комусь стусана. 4) перех. і неперех. Уживається експресивно на позначення… …
2трахнути — дієслово доконаного виду …
3трахнути — трахну, неш, Пр. Сильно ударити …
4трах — тра/х, виг. 1) Звуконаслідування, що означає різкий, сильний шум, тріск від падіння, удару тощо; торох. 2) розм. Уживається як присудок за знач. трахнути і трахнутися …
5ударити — I = вдарити 1) (у що, по чому, об що, чим зробити удар по якомусь предмету, по чому н.), (ба)бахнути, бухнути, бацнути; гахнути, жахнути, гепнути, у[в]гатити, хряпнути, хряснути, у[в]жарити, шваркнути, шварконути, шкваркнути (із силою); ляснути,… …
