текінець
1текінець — 1 іменник чоловічого роду, істота представник етнографічної групи текінець 2 іменник чоловічого роду, істота кінь …
2текінець — I див. текінці. II нця, ч. Назва степового коня для верхової їзди …
3текінський — I а, е. Прикм. до текінці. II а, е. Прикм. до текінець II …
4текінці — ів, мн. (одн. текі/нець, нця, ч.; текі/нка, и, ж.). Одне з великих племен, що стало частиною туркменського народу …
5носити — НО|СИТИ (518), ШОУ, СИТЬ гл. 1. Держа, перемещать, переносить: И се изидоша ис полатъ тѣхъ мѹжи крилати... носѧште ларѣ •д҃•ри (φέροντες) Изб 1076, 271; и повѣдааше съ нима видѣвъ георги˫а... ход˫аща съ нима и нос˫аща свѣщю. СкБГ XII, 19г; и… …
6овьча — ОВЬЧА| (102), ТЕ с. Ягненок: заблѹжьшеѥ овьчѧ възвести. УСт к. XII, 222 об.; не подобаѥть бо… вълка съ овьчатьмь съкѹплѧти. (τῷ προβοτῳ) КЕ XII, 62б; да не при˫атна будеть б҃мь мл҃тва ваша ˫ако овча порочьно. ПрЛ 1282, 86а; Аще дасть кто ближнему …
