схвилювати
11скуйовджувати — ую, уєш, недок., скуйо/вдити, джу, диш, док., перех. 1) Кошлатити, сплутувати (волосся, шерсть і т. ін.). 2) тільки док., розм. Порушуючи звичайний порядок, перемішати, переплутати що небудь. 3) тільки док., розм. Те саме, що зім яти 1).… …
12стривожити — жу, жиш, док., перех. і без додатка. 1) Викликати, вселити почуття неспокою, хвилювання. •• Стриво/жити ду/шу чию порушити душевну рівновагу, схвилювати. 2) Порушити спокій, спокійний або звичайний стан кого , чого небудь. || Привести в рух,… …
13стурбувати — у/ю, у/єш, док., перех. Викликати неспокій, тривогу; занепокоїти, схвилювати. || Порушити чий небудь спокій …
14схвильований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до схвилювати. 2) у знач. прикм. Виведений зі стану душевної рівноваги; який відчуває тривогу, занепокоєння, хвилювання; неспокійний, збуджений. || Який виражає стан душевного неспокою; який має неспокійний,… …
15схвильовувати — див. схвилювати …
16тикати — I ти/каю, ти/каєш і ти/чу, ти/чеш, недок., ткну/ти, ткну, ткнеш і ти/кнути, ну, неш; наказ. сп. ти/кай і тич; док. 1) перех. і неперех. Встромляти, втикати щось колюче, з загостреним кінцем. || Колоти, проколювати кого , що небудь, наносячи удар… …
17зворушити — 2 дієслово доконаного виду схвилювати зворушити 1 дієслово доконаного виду поворушити; зрушити рідко …
- 1
- 2