сумісний
1сумісний — прикметник …
2сумісний — [сум’і/снией] м. (на) еіному/ еі(‘)н ім, мн. еі(‘)н і …
3сумісний — а, е. 1) Який здійснюється спільно, гуртом, разом з ким небудь; спільний. || Який відбувається, проводиться спільно або водночас. Сумісне внесення добрив. 2) Якого можна поєднати, сполучити з чим небудь. •• Сумі/сні рівня/ння мат. система рівнянь …
4сумісність — ності, ж. Абстр. ім. до сумісний …
5сумісно — Присл. до сумісний …
6міжособистісний — а, е. Який існує, відбувається між людьми, що стосується їх як особистостей, індивідуальностей. Міжособистісна сумісність. Міжособистісні конфлікти …
7несумісний — а, е. Якого не можна одночасно поєднати, сумістити з чим небудь іншим; який не може існувати одночасно з чим небудь іншим …
8чесний — а, е. 1) Який відзначається високими моральними якостями. || Не здатний украсти що небудь, не схильний до крадіжки. || Який виражає правдивість, прямоту характеру, відвертість (про обличчя, погляд і т. ін.). || Власт. людині, яка має високі… …
9спільний — 1) (який належить усім / багатьом), колективний, громадський, гуртовий; загальний (призначений для спільного користування) 2) (який виконується, здійснюється, виявляється усіма у суспільстві, гурті, колективі), колективний, сукупний, гуртовий,… …
10чесний — I 1) (який вирізняється високими чеснотами; який виражає ці якості тощо); доброчесний, цнотливий (який дотримується правил моралі; який виражає чесність); правдивий, чистий (який виражає правдивість, чесність); порядний (не здатний на лихі,… …