судовий
51стряпчий — чого, ч., іст. 1) У Російській державі з 17 ст. – назва, а згодом чин деяких службових осіб, які виконували різноманітні господарські обов язки при царському дворі. 2) У 18 – першій половині 19 ст. – урядовець при губернських прокурорах, який… …
52суд — у і заст. а/, ч. 1) Державний орган, який розглядає цивільні, кримінальні та деякі адміністративні справи. || Приміщення для судових засідань. || збірн. Судді. Позивати в суд. •• Арбітра/жний суд незалежний орган правосуддя у розв язанні… …
53судексперт — а, ч., розм. Судовий експерт …
54судитися — суджу/ся, су/дишся, недок. і док. 1) тільки недок. Звертатися до суду, мати справу з судом. || з ким і без додатка. Вести судовий процес проти кого небудь. 2) тільки недок. Притягатися до судової відповідальності. 3) кому, чому і з інфін.… …
55судномеханік — а, ч. Судовий механік …
56судочинство — а, с. Діяльність судових органів, пов язана з розглядом кримінальних і цивільних справ; судовий процес. •• Криміна/льне (ка/рне) судочи/нство розгляд кримінальних справ …
57судський — а, е, рідко. Те саме, що судовий. || у знач. ім. су/дський, кого, ч. Службовець суду, судового відомства …
58шлюборозлучний — а, е. Який порушує, розриває шлюбні стосунки (про судовий процес, справу і т. ін.) …
59авскультант — Авскультант: в Австрії кандидат на суддю [46 2] судовий практикант [I] …
60декрет — Декрет: присуд [48;XX] Мене не хотіли випустити на вольну ногу для рекурсу і тим змусили прийняти декрет [XX] рішення, присуд [X] судовий присуд; з високим декретом: з довголітнім присудом [II] …