судовий
41обвинувачення — я, с. 1) Дія за знач. обвинуватити. || Те, що обвинувачує, засуджує кого , що небудь. || Судовий документ, який містить перелік чиїх небудь злочинів, вказує на чиюсь вину. 2) тільки одн., юр. Сторона обвинувач у судовому процесі …
42правовий — а/, е/. Стос. до права (у 1, 2, 4 знач.). •• Міжнаро/дна правова/ допомо/га співробітництво держав у наданні взаємної допомоги в галузі правосуддя. Правова/ держа/ва в політико юридичній теорії – держава, найважливішими ознаками якої є панування… …
43практикант — а, ч. 1) Той, хто проходить практику (у 4 знач.). 2) також у сполуч. зі сл. лікарський, судовий і т. ін. Стажист …
44прецедентний — а, е. Стос. до прецедента. •• Прецеде/нтне пра/во а) складова частина права, яку утворюють судові прецеденти; б) правова система, в якій основним джерелом права визнається судовий прецедент …
45просуджувати — ую, уєш, недок., просуди/ти, суджу/, су/диш, док., розм. 1) перех., заст.Витрачати (певні кошти) на судовий процес. 2) тільки док., перех. і неперех. Судити якийсь час …
46просуджуватися — уюся, уєшся, недок., просуди/тися, суджу/ся, су/дишся, док. 1) розм., заст. Розорятися через судовий процес. 2) тільки док. Судитися якийсь час. 3) тільки недок., заст. Пас. до просуджувати 1) …
47реабілітація — ї, ж. 1) Поновлення доброго імені, репутації несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини. 2) юр. Відновлення в правах людини, стосовно якої скасовано судовий вирок. 3) мед. Комплекс медичних, педагогічних, професійних засобів …
48реабілітувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) кого, що. Поновлювати добре ім я, репутацію несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини. || що. Знаходити виправдання чому небудь. 2) юр. Поновлювати в правах людину, стосовно якої скасовано …
49сертиорарі — невідм., ч. У країнах англо саксонської системи права – судовий наказ, що видається у порядку нагляду для витребування справи із судочинства нижчої інстанції …
50справа — I и, ж. 1) Робота, заняття людини, пов язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло, праця. || Робота, заняття і т. ін., пов язані з виробництвом, службою, громадськими обов язками і т. ін. || Уживається… …
