сторонній
61чужий — а/, е/. 1) Належний комусь іншому, не власний, не свій. || Здобутий, зароблений не своєю працею, не своїми зусиллями. || у знач. ім. чуже/, жо/го, с. Те, що надбане іншим. || Який є продуктом мислення кого небудь іншого (про думки, ідеї, слова і… …
62чужорідний — а, е. Сторонній, несумісний з чим небудь. Чужорідне тіло …
63чужосторонній — я, є, розм. 1) З чужої сторони, країни, з іншого населеного пункту і т. ін. 2) Який не перебуває в тісних родинних зв язках, у близьких стосунках, далекий від кого небудь; чужий, сторонній …
64Аудит третьою стороною — це аудит, який проводиться сторонніми незалежними аудиторськими організаціями, котрі мають акредитацію та здійснюють сертифікацію чи реєстрацію відповідності вимогам певного стандарту, наприклад, ISO 9001 …
65нетутешній — 1) (який не народився, не мешкає / не мешкав раніше в цій місцевості), чужий; прийшлий, зайшлий, захожий (який прийшов, прибув у дану місцевість звідкись); приїжджий, заїжджий, наїжджий (який приїхав, прибув у дану місцину звідкись); прибулий,… …
66освітлювати — 1) = освітлити (робити радісним, сяючим про обличчя, очі тощо), осявати, осяювати, осяяти, осяти, опромінювати, опромінити 2) = освітлити (бути джерелом розуміння, усвідомлення чого н., робити що н. зрозумілим), осявати, осяювати, осяяти, осяти,… …
67побічний — I 1) (який одержують разом з основним), вторинний 2) (який не має прямого, безпосереднього стосунку до чого н., не пов язаний з основним, головним), вторинний, другорядний, додатковий II ▶ див. навколишній, сторонній …
68прилюдний — I (який відбувається за присутности сторонніх осіб), відкритий, гласний II ▶ див. показовий 2), публічний 1) …
69освітити — 1 дієслово доконаного виду кидаючи проміння світла на кого , що небудь, зробити його видним; забезпечити світлом; висвітлити рідко; зробити ясним, зрозумілим що небудь; вилучаючи сторонні домішки, зробити світлим, прозорим освітити 2 дієслово… …
70обчий — (обцый) чужий, сторонній, незнайомий …
