стачити
1стачити — див. стачати …
2стачити — дієслово доконаного виду безос …
3вистачати — і вистарча/ти, а/є, недок., ви/старчити, чить, ви/стачити, чу, чиш, док. 1) чого і без додатка, безос.Бути достатнім для чого небудь. 2) перех. і без додатка, заст. Забезпечувати чимсь, давати, постачати щось у достатній кількості …
4вистачити — дієслово доконаного виду безос …
