справний
1справний — а, е. 1) Який не має пошкоджень, цілком придатний для використання. 2) Який має досвід, володіє знаннями, навичками у якій небудь справі, професії і т. ін. || Який має позитивні якості або властивості, що відповідають поставленим вимогам,… …
2справний — прикметник …
3справність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до справний 1). 2) Властивість за знач. справний 2), 3) •• Набра/ти спра/вності набути знань, навичок, умінь в якій небудь справі, професії тощо …
4справно — присл. 1) Присл. до справний 1 4). || у знач. присудк. сл. 2) З додержанням систематичності, акуратності, ретельності …
5старанний — (який уважно виконує щось, чесно ставиться до своїх обов язків), ретельний, сумлінний, дбайливий, запопадливий, запопадний, пильний, акуратний, справний, совісний, добросовісний, ревний, пильновитий; скрупульозний, педантичний (який дотримується… …
6товстий — I 1) (великий об ємом і поперечим перерізом), грубий, дебелий 2) (про людину який має гладке, огрядне тіло), гладкий, грубий, огрядний, опасистий, одутлий, повнотілий, повний, дорідний, пухкий, пухлий, дебелий, натоптаний, тлустий, м ясистий,… …
