справляти весілля

  • 1весілля — я, с. 1) Обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди за звичаєм. || Бенкет з нагоди одруження. Справляти весілля. 2) збірн., розм. Люди, присутні на святкуванні з нагоди одруження …

    Український тлумачний словник

  • 2відбувати — а/ю, а/єш, недок., відбу/ти, бу/ду, бу/деш; мин. ч. відбу/в, була/, було/; мн. відбули/; док. 1) перех. Виконувати протягом певного строку яку небудь роботу, повинність, обов язок. || Переносити кару, страждання; терпіти. || Проходити курс чого… …

    Український тлумачний словник

  • 3лемуралії — ій, мн., міф. Нічні обряди, під час яких у визначені травневі дні зачиняли храми й забороняли справляти весілля …

    Український тлумачний словник