спорядження
21кольчуга — и, ж. Частина старовинного захисного військового спорядження у вигляді сорочки з металевих кілець …
22лати — лат, мн. Металеве спорядження стародавнього воїна, яке захищало від холодної, а згодом і від вогнепальної зброї; обладунок …
23легкоозброєний — а, е. Який володіє легкою зброєю, має легке військове спорядження …
24наколінник — а, ч. Пов язка, накладка, що носиться на коліні. || Частина старовинного бойового спорядження, що прикривала коліно …
25обладнання — I обл аднання я, с. 1) Сукупність механізмів, приладів, пристроїв і т. ін., необхідних для чого небудь; спорядження. •• Перифері/йне обла/днання спец. сукупність технічних засобів, призначена для взаємодії центрального процесора із зовнішнім… …
26озброєння — я, с. 1) Дія за знач. озброїти і озброїтися. •• Бу/ти на озбро/єнні активно використовуватися, застосовуватися в діяльності кого небудь, на практиці (про які небудь засоби, прийоми і т. ін.). 2) Сукупність засобів для ведення воєнних дій;… …
27панцир — заст. па/нцер, а, ч. 1) Частина старовинного, звичайно металевого, бойового спорядження, яке захищало тулуб воїна від ударів холодної зброї. || перен. Велика кількість однорідних або однакових твердих предметів, які щільно вкривають, облягають… …
28поховальний — а, е. Стос. до поховання; похоронний, погребальний. || Признач. для поховання. Поховальне спорядження. || Який здійснює, організує поховання (у 1 знач.) …
29прилад — у, ч. 1) Спеціальний пристрій, признач. для певної мети (вимірювання чого небудь, управління чимсь, контролю, спостереження за чим небудь і т. ін.). || Механічне пристосування, пристрій. 2) Інструмент, предмет, що використовується при виконанні… …
30приладдя — я, с. 1) Збірн. до прилад 1), 2). •• Нао/чне прила/ддя те, що використовується для показу під час навчання. 2) Предмет, що входить до складу якого небудь устаткування, спорядження. || Предмет, необхідний для виконання певної дії …
