сповідник
1сповідник — іменник чоловічого роду, істота …
2сповідник — 1. Священнослужитель, який здійснює Таїнство Сповіді, сповідає; духівник; 2. і сповідальник Особа, що приймає Таїнство Сповіді, сповідається; спасеник; каяник …
3сповідник — а, ч. 1) Священик, який слухає сповідь; духівник. || Людина, якій відверто зізнаються у чомусь, повіряють заповітні думки і т. ін. 2) Особа, що прийшла на сповідь до священика …
4сповідниця — і сповідальниця жін. до сповідник 2 …
5сповідач — а/, ч., рідко. Те саме, що сповідник 1) …
6сповідниця — і. Жін. до сповідник 2) …
7сповідальник — див. сповідник …
8Контекстний паралельний вжиток — Г. До четвертої групи належать богословські терміни, які в певних контекстах можна вважати синонімами, і тому допущено їхній паралельний вжиток, але в інших контекстах вони різняться своїм значенням або семантичним відтінком, і тоді не є… …
Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
9священик — (служитель культу православної та греко католицької церкви), піп, панотець, батюшка, (і)єрей, прото(і)єрей, протопіп, пресвітер, пастир; духівник (священик, у якого хто н. постійно сповідається), сповідальник, сповідник; пробощ, ксьондз, канонік …
10відпущення гріхів — і відпущення Обрядова частина богослужіння Таїнства Сповіді, під час якої священнослужитель сповідник звільняє каяника від гріхів, накладаючи покуту й читаючи над ним розрішальну молитву; розрішення …