Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

спалити

  • 1 спалити

    техн. изжига́ть, сжига́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > спалити

  • 2 вспылить

    запалитися, розпалитися, скипіти, спалахнути, спахнути, загорітися гнівом, впасти в пасію, (безл.) спалити. Я вспылил - мене спалило. Вспыливши - з опалу. [Та це він з опалу сказав].
    * * *
    скипі́ти; ( вспыхнуть) спалахну́ти, спахну́ти

    Русско-украинский словарь > вспылить

  • 3 истапливать

    истопить
    1) (печь, печку) палити (в печі, в грубці), напалювати, напалити (піч, грубку), топити, витопити (в печі, в грубці), (избу) топити хату и в хаті. [Чужу хату топить - свої очі сліпить (Шейк.). Добре напали піч: хліб сажатимемо (Звин.). Так напалив грубку, що не можна в хаті висидіти (Сл. Ум.)];
    2) (воск, свинец: плавить) топити, стопити, розтопити що (віск, олово); см. Растопить;
    3) -пить судна - потопити судна, кораблі;
    4) (истратить топкой) спалювати, спалити, випалювати, випалити чого (дров, вугілля). Истопленный - напалений, витоплений; стоплений, розтоплений; потоплений; спалений, випалений. -ться -
    1) (о печи: топиться) витоплятися, витопитися, (нагреваться) напалюватися, напалитися. [Піч витопилася (Сл. Гр.). Напалилась груба добре (Сл. Гр.)];
    2) (о воске, свинце) топитися, стопитися, розтопитися;
    3) -питься (о мн.: утонуть) - потопитися;
    4) спалюватися, спалитися, випалюватися, випалитися.
    * * *
    I несов.; сов. - истоп`ить
    1) ( нагревать топкой) топи́ти и вито́плювати, ви́топити и мног. повито́плювати, пали́ти, -лю́, -лиш, ви́палити, -лю, -лиш; сов. прокури́ти, -курю́, -ку́риш
    2) ( расходовать на топку) спа́лювати, спали́ти, випа́лювати, ви́палити и мног. повипа́лювати
    II несов.; сов. - истоп`ить
    (нагревая, расплавлять) топи́ти и сто́плювати, стопи́ти, розто́плювати и розтопля́ти, розтопи́ти; ( перетапливать) перето́плювати и перетопля́ти, перетопи́ти

    Русско-украинский словарь > истапливать

  • 4 меч

    1) меч и міч (р. меча); (с узким лезвием) (меч-) кінчак (-ка). [Голий як міч, гострий як бритва (Номис). Висить міч тиранський і над вами (Грінч.). О, слово! будь мечем моїм (Олесь)]. Меч-кладенец - см. Кладенец 1. Меч-самосек (в сказках) - меч-самосік, меч- самобієць (-бійця). Быть под Дамокловым -чом - бути під Дамокловим мечем (фам. під обухом, під довбнею). [Не було як і говорити під цензурною довбнею (Єфр.)]. Огнём и -чом - огнем і мечем. Предать всё огню и -чу - пустити все під огонь і меч; спустити на пожар (на огонь) і під меч положити; людей мечем посікти, а добро з (за) димом пустити; огнем спалити і кіньми стоптати. Повинную голову (покорной головы) и меч не сечёт - покірної голови і меч не бере;
    2) меч-рыба, зоол. Xiphias gladius L. - мечоніс (-носа), меч-риба, мечник;
    3) (созвездие) Меч (р. Меча).
    * * *
    меч, -а

    Русско-украинский словарь > меч

  • 5 огонь

    огонёк
    1) (в)огонь (-гню) (ум. огник, огничок), багаття, (гал.) ватра (ум. багаттячко, ватерка), (костёр, очаг) огнище, ватрище; (детск.) жиж(к)а, жижийка. Высечь огонь - викресати огню. Развести огонь - розвести, розгнітити, розікласти огонь (багаття, ватру). Не дали ли бы вы мне огоньку? - чи не дали-б ви мені вогню, багаття (багачу, приску, ватерки)? Заимствовать -ньку на трубку - залюлювати. Кузница на четыре огня - кузня на чотири огнища. Живой огонь (вытертый из дерева) - жива ватра. Предать огню и мечу - спустити на пожар (на огонь) і під меч положити, огнем спалити і кіньми стоптати. Подлить масла в огонь - додати гарту. Нет дыму без огня - диму без огню не буває. Пройти сквозь огонь и воду - бути на коні і під конем, на возі й під возом, і в ступі і за ступою, пройти Рим і Крим. Из огня да в полымя - з дощу та під ринву, з огню та в поломінь. Попасть меж двух огней - попасти в лещата, потрапити межи молот і ковадло. Гореть как в огне - горіти як жар (як ув огні), мов на кір горіти. Огонь без пламени - (самий) жар. Глаза горят словно огонь - очі горять як жар. Всё как огнём взяло - огнем все пішло. Дом сразу был охвачен огнём - будинок відразу взявся огнем, полум'ям. Дышущий огнём - огнедихатий. [Огнедихатий дракон]. См. Антонов огонь, Блуждающий огонь. Пушечный огонь - гарматний огонь, гарматна стрільба. Он не был ещё под огнём - він не нюхав ще пороху, він не був ще в бою. Беглый огонь - перебіжний (розбивний) огонь;
    2) огонь, жар, пал, запал. Творческий огонь - творчий огонь. В нём много огня - в ньому багато огню (жару, запалу);
    3) світло (им. мн. світла), ум. світелко, посвіт (-ту). Зажигать, зажечь огонь (огни) - світити (засвічувати), засвітити огонь, посвітити (позасвічувати) світла, посвітитися. [Всі люди вже посвітилися]. Потушить огонь - погасити світло. Подайте огня - принесіть світло, дайте світла. Сидеть при огне - сидіти при світлі.
    * * *
    1) вого́нь, -гню́, ого́нь; жи́жа; ( костёр) бага́ття, во́гнище, о́гнище, диал. ва́тра
    2) (свет, освещение) сві́тло, вого́нь, ого́нь

    Русско-украинский словарь > огонь

  • 6 опалять

    опаливать, опалить обсмалювати, смалити, обсмалити (о мног. посмалити, пообсмалювати), за[при,під]смалювати, -лити, о(б)палювати, обпалити, запалити, спалити, припалювати, припалити. [Соловейкові крильця посмалила. Сонце припалило поле. Сльози котяться по паленому обличчю]. -лять, -лить слишком сильно - пересмалювати, -лити. Окончить -лять - досмалити. -лить перья и пух - забужувати. [Я вже курча забужувала]. Человек, опаливающий что-либо и в частн. режущий и -ющий свиней - смалій (-ія). Срв. Обжигать. Опаленный - о(б)смалений, обпалений, запалений, спечений. [Махнув осмаленим крилом. Вони несуть додому спечене, як і земля, тіло (Коцюб.)].
    * * *

    Русско-украинский словарь > опалять

  • 7 отжигать

    -ся, отжечь, -ся
    1) что (сожигать часть ч.-л.) - спалювати, -ся, спалити що, -ся;
    2) (отделять огнём) відпалювати, -ся, відпалити, -ся, (хирург.) відпікати, відпекти що; (поперёк) перепалювати, -ся, перепалити, -ся. Отжечь нитку - перепалити нитку. Наросты -гают - нарослі відпікають;
    3) (сталь) відпускати, -ся, відпустити, відгартовувати, -ся, вигартувати, -ся;
    4) (водку для опред. крепости) випалювати, -ся, випалити, -ся;
    5) солнце уже отожгло - сонце вже не пече, не палить. Отожжонный - спалений, від[пере]палений, відпечений.
    * * *
    несов.; сов. - отж`ечь
    відпа́лювати, відпали́ти

    Русско-украинский словарь > отжигать

  • 8 поджигать

    поджечь
    1) (дрова в печи, костёр) підпалювати, підпалити, підтопляти, підтопити, розтопляти, розтопити (в печі). -гать, -жечь кого, что - підпалювати, підпалити, палити, спалити кого, що; червоного півня пустити кому; огонь пустити кому. [Ходять палії, підпалюють (палять); учора Семена Гриву спалили: все згоріло - і хата, і тік, і хлівці]. При степном пожаре -гать, -жечь траву, чтобы встречным огнём прекратить распространение пожара - відпалюватися, відпалитися;
    2) (к мятежу, бунту, неповиновению и т. п.) підпалювати, настренчувати, підбурювати, (вульг.) підцьковувати, піддрочувати кого. [Сей хан підпалював у Орди дикий завзятий дух (Куліш). Такі ходять, що проти начальства піддрочують]. Срв. Подстрекать. Подожжённый - підпалений, підбурений, настренчений, підцькований, піддрочений.
    * * *
    несов.; сов. - подж`ечь
    1) підпа́лювати, підпали́ти
    2) ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, несов. підпа́лювати

    Русско-украинский словарь > поджигать

  • 9 Истлить

    что (сжечь) спопелити, спалити, (сгноить) згноїти, (уничтожить) знищити що, (о мн.) попалити, погноїти, понищити.

    Русско-украинский словарь > Истлить

См. также в других словарях:

  • спалити — див. спалювати …   Український тлумачний словник

  • спалити — [спали/тие] л у/, лиеш; нак. ли/, л і/т …   Орфоепічний словник української мови

  • спалити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • поспалювати — юю, юєш, док., перех. Спалити все чи багато чого небудь …   Український тлумачний словник

  • спалений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до спалити. || спа/лено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який зазнав дії вогню, сонця і т. ін.; обпалений, почорнілий. || Висохлий від спеки. || Дуже засмаглий. || Пересохлий від внутрішнього жару; вкритий… …   Український тлумачний словник

  • спаленний — а, е. 1) Якого можна спалити. 2) Який може згоріти, здатний горіти …   Український тлумачний словник

  • спалення — я, с. Дія за знач. спалити …   Український тлумачний словник

  • спекти — I спечу/, спече/ш; мин. ч. спік, спекла/, спекло/; наказ. сп. спечи/; док., перех. і без додатка. 1) Приготувати їжу, нагріваючи на вогні або на жару (у печі, духовці і т. ін.). || розм. Засмажити (м ясо, рибу і т. ін.). 2) перен., зневажл.… …   Український тлумачний словник

  • въєже — сожещи є треба розуміти: у щось, щоби там спалити його [XI] …   Толковый украинский словарь

  • сожещи — въєже сожещи є треба розуміти: у щось, щоби там спалити його [XI] …   Толковый украинский словарь

  • мучити — (кого завдавати мук, фізичних / моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), боліти (кому); катувати, закатовувати, закатувати, мордувати, замордовувати, замордувати, нівечити, розпинати, розіпнути (завдавати комусь тяжких фізичних /… …   Словник синонімів української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»