сопілка
1сопілка — іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сопілки …
2сопілка — [соуп’і/лка] лкие, д. і м. лц і, мн. соп ілки/, соп іло/к дв і соуп і/лкие …
3сопілка — (народний духовий музичний інструмент із дерева / очерету, що має форму порожнистої рурки з отворами), дудка, дуда; цівка, цівниця (із рурчастого стебла якої н. рослини); ґайда, денцівка, зубівка, теленка, флоя[є]ра, фуяра, фуярка (різновиди… …
4сопілка — и, ж. 1) Український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами. 2) Синонім блокфлейти, свирілі та ін. подібних музичних інструментів …
5сопівка — (21, 66) – “сопілка”; [ІЦ 2006] …
6сопілкар — іменник чоловічого роду, істота …
7сопівка — и, ж., діал. Сопілка …
8сопілковий — а, е. Прикм. до сопілка …
9сопілонька — и, ж. Пестл. до сопілка …
10сопілочка — и, ж. Зменш. пестл. до сопілка …
