сичати
1сичати — чу/, чи/ш, недок. 1) Видавати або утворювати звуки, які нагадують протяжну вимову звука с . || Видавати такі звуки від болю, холоду і т. ін. (про людину). || Утворювати такі звуки під час горіння (про вогонь або щось сире). || Утворювати такі… …
2сичати — дієслово недоконаного виду …
3засичати — чу/, чи/ш, док. 1) Почати сичати, видавати або утворювати звуки, які нагадують протяжну вимову звука с . || Вимовити протяжно звук с , заспокоюючи кого небудь, закликаючи до тиші. 2) перен. Заговорити тихо, але дуже сердито …
4посичати — чу/, чи/ш, док. Сичати якийсь час …
5просичати — чу/, чи/ш, док. 1) неперех. Видати сичання (про змію і т. ін.). || Видати звук, що нагадує сичання змії. 2) перех. і без додатка, перен. Вимовити звук с с с , цсс і т. ін. || Промовити сичавим (перев. від злості, роздратування) голосом. 3)… …
6сичання — я, с. Дія за знач. сичати …
7говорити — 1) (володіти рідною / чужою мовою; користуватися чужою мовою), розмовляти, балакати; лопота[і]ти (незрозумілою для слухача мовою) Пор. белькотати 2) (передавати словами думки, почуття тощо, повідомляти про щось), казати, промовляти, вимовляти,… …
8псикати — псикам, каш, Ол. Псикати, псикнути, сичати, засичати …
