сердитися
1сердитися — джуся, дишся, недок. Бути в стані гніву, роздратування; гніватися …
2сердитися — [се/рдиетиес а] рджус а, диес :а, диец :а, д ац :а; нак. се/рдз с а, се/рд теис а …
3сердитися — (виявляти почуття гніву), гніватися, прогнівлятися, прогніватися, прогнівитися, злитися, озлоблюватися, озлоблятися, озлобитися, злоститися, гнівитися; обурюватися, обуритися, приндитися, фиркати (виражаючи гнів, ображаючись на кого / що н.);… …
4сердитися — дієслово недоконаного виду …
5яритися — сердитися …
6дути — дму, дмеш і ду/ю, ду/єш; мин. ч. дув, ду/ла, ду/ло; мн. ду/ли; наказ. сп. дми, дмім[о], дміть; недок. 1) неперех.Гнати, нести, рухати струмені повітря; віяти. || безос. 2) неперех., на що, у що. Випускати з рота сильний струмінь повітря; дмухати …
7лютитися — лючу/ся, лю/ти/шся, недок. 1) Бути розлюченим, гнівним; дуже сердитися. || Певним станом і діями виявляти свою розлюченість, гнів. || на кого – що. Сердитися. 2) перен. Бути надзвичайно сильним (про мороз, негоду тощо) …
8серце — я, с. 1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… …
9лютувати — 1) (бути у стані граничного роздратування, гніву; дуже сердитися); лютитися, лютуватися, розлютовуватися, розлютуватися, розлючуватися, розлютитися, роз ятрюватися, роз ятритися, біснуватися, звіріти, скаженіти, шаленіти, шаліти, роз ярятися, роз …
10біситися — бішу/ся, бі/сишся, недок., перех. Бути в стані роздратування, дуже сердитися; лютувати …
