сентиментальність
1сентиментальність — ності, ж. Властивість за знач. сентиментальний 2) …
2сентиментальність — іменник жіночого роду …
3сентиментальщина — и, ж., зневажл. Надмірна сентиментальність. || Сентиментальні вчинки, розмови …
4солодкий — а, е. 1) Який має приємний смак, власт. цукрові, медові і т. ін.; прот. гіркий, кислий, солоний. || Пригот. із цукром, медом, варенням і т. ін. (про їжу, питво). || у знач. ім. соло/дке, кого, с. Їжа, яка має приємний смак, власт. цукрові, медові …
5чутливий — а, е. 1) Який добре відчуває що небудь (про органи чуттів). || Який відзначається особливою гостротою. || Здатний реагувати на найменші рухи, коливатися від чого небудь і т. ін. || Який здригається, ворушиться час від часу, тремтить. •• Чутли/вий …
6розманіжитися — жуся, жишся, док., розм. 1) Почати надто манірно поводитися, виявляючи неприродну ніжність, зайву сентиментальність. || Стати надто чутливим, сентиментальним. 2) перен., розм. Розслабитися, стати млявим …
7салонний — а, е. Прикм. до салон 1), 2). || Власт. салонові (у 1, 2 знач.); заведений у салоні, такий, як у салоні. Салонні манери. || Розрахований на смаки салону (у 2 знач.). Салонна поезія. •• Сало/нна му/зика розважальна музика 19 – початку 20 ст., якій …
8сентименталізм — у, ч. 1) Літературний напрям другої половини 18 – початку 19 ст., що розвивався як заперечення класицизму, характеризувався особливою увагою до індивідуального духовного світу людини, до природи; відзначався ідеалізацією дійсності та надмірною… …
9препондеранція — Препондеранція: перевага [48,XX] Не мені б, молодому, вказувати Вам, ласкавий Добродію і Батьку, що препондеранція всякого чуття вироджу є сентиментальність, а сентиментального барана по сумній конечності завсігди пожирають зовсім… …
