своїм переконанням
1недовірок — рка, ч. 1) Той, хто недостатньо вірить у що небудь, не остаточно переконаний у чомусь. || Той, хто зраджує своїм переконанням, принципам; ренегат. 2) заст. Той, хто зрікся своєї віри або недостатньо вірить у Бога, духів і т. ін. 3) зневажл.… …
2стійкий — а/, е/. 1) Здатний твердо стояти, триматися, не падаючи, не коливаючись; прот. хисткий. || перен. Який відбувається спокійно, розмірено; урівноважений. 2) Який довго зберігає і виявляє свої властивості, не піддається руйнуванню, псуванню і т. ін …
3незламний — незло/мний, а, е. 1) Якого не можна розбити, зігнути, зруйнувати і т. ін.; дуже міцний. 2) у чому і без додатка. Якого не можна побороти, скорити, зламати і т. ін.; непереможний. || Який свідчить про чию небудь непереможність, нескореність,… …
4сумління — я, с. Усвідомлення й почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством; моральні принципи, погляди, переконання; совість. || чого, чиє, перен. Найчесніший, найсправедливіший,… …
5послідовність — ності, ж. 1) Певна черговість подій, явищ, етапів роботи тощо, порядок розташування чогось. || Лад, систематичність у чомусь. || Події, предмети, що йдуть слідом один за одним. || Множина елементів, які можуть бути послідовно пронумеровані… …
6облудність — (невідповідність слів, учинків справжнім переконанням, намірам, почуттям), лукавість, лукавство, двоєдушність, фальш, крутійство, у[в]даваність, фарисейство; нещирість (приховування своїх справжніх думок, почуттів, намірів); єзуїтство… …
7незмінний — а, е. 1) Який не змінюється або не може змінюватись; такий самий. 2) Який є постійним атрибутом кого , чого небудь, завжди наявний, звичний для когось; обов язковий, неодмінний. 3) Який не підмінюється, не замінюється і т. ін. ким , чим небудь.… …
8прозелітизм — у, ч. 1) церк. Прагнення поширити своє віросповідання, навернути до нього інших. 2) книжн. Палка відданість якому небудь ученню, теорії, переконанням і т. ін …
9схилятися — я/юся, я/єшся, недок., схили/тися, схилю/ся, схи/лишся, док. 1) Змінювати своє пряме положення на похиле, нагинаючись, опускаючись. || на кого – що, над ким – чим, до кого – чого. Змінюючи пряме положення на похиле, притулятися, наближатися до… …
