свербёж
51подразнювати — юю, юєш, недок., подразни/ти, дразню/, дра/зниш, док., перех. 1) Впливати яким небудь подразником на організм або окремий орган. || Викликати біль, свербіж і т. ін. в чому небудь, запалення чогось. 2) Збуджувати інтерес, цікавість. 3) тільки док …
52посвербіти — би/ть, док. Свербіти якийсь час …
53розсвербітися — би/ться, док., розм. Почати сильно свербіти …
54саркоптоз — у, ч. Свербунова короста – хронічне захворювання людини і тварин, що характеризується свербінням, запаленням шкіри і випаданням волосяного покриву в уражених місцях …
55сверблячка — и, ж. 1) Те саме, що свербіж. || Уживається як лайливе слово. •• Свербля/чка язика/ жарт. схильність до базікання. 2) перен., розм. Сильне бажання, прагнення …
56свербота — и, ж., мед., діал. Свербіж …
57стрептоцеркоз — у, ч. Гельмінтоз, клінічний прояв якого – свербіж та набряк уражених тканин …
58чос — у, ч., заст. Свербіж. •• Дава/ти чо/су а) дуже бити кого небудь, успішно обороняючись; б) завдавати нищівного удару, давати належну відсіч ворогові; в) вичитувати кого небудь; лаяти, сварити; г) поспішно тікати, бігти куди небудь …
59чухати — аю, аєш, недок., перех. Терти, шкребти, дряпати шкіру, щоб не свербіла. || Шкребти себе по шкірі, виявляючи досаду, роздум, занепокоєння, вагання в чомусь. || Куйовдити волосся, почісуючи пальцями. Чухати потилицю …
60чухати — (терти шкіру, щоб не свербіла), с[ш]кребти, чухмарити, скромадити, шкрябати; дряпати (роздираючи) …