садити
1садити — (18)<Спол. sadzić перти, гнати, бігти; [MО,VI] …
2садити — саджу/, са/диш, недок., перех. 1) Закопувати в землю коріння саджанців, бульби, цибулини, насіння тощо для їх вирощування. 2) ким, за кого, на що, розм. Те саме, що саджати 2). Садити на престол. 3) Допомагати кому небудь або примушувати чи… …
3садити — дієслово недоконаного виду …
4садить — сажу быстро течь , диал., арханг. (Подв.), укр. садити, саджу, блр. садзiць, саджу, др. русск. садити, ст. слав. садити, саждѫ φυτεύειν (Супр.), болг. садя, сербохорв. садити, са̑ди̑м, словен. saditi, sadim, чеш. saditi, слвц. sаdit᾽, польск.… …
5сад — Общеславянское – sadъ. Старославянское – садъ. Древнерусское – садъ. Слово «сад» известно в древнерусском языке с XI в., куда пришло из старославянского. Слово общеславянского происхождения и является производным от «садити» (что в буквальном… …
6висаджувати — ую, уєш, недок., ви/садити, джу, диш, док., перех. 1) Допомагати або давати можливість кому небудь вийти, зійти на землю (з автомобіля, поїзда, судна і т. ін.). || Примушувати кого небудь вийти, зійти на землю, залишаючи щось (автомобіль, поїзд,… …
7досаджувати — ую, уєш, недок., досади/ти, аджу/, а/диш, док., перех. Закінчувати садити; садити до кінця, до певної межі …
8насаджувати — I ую, уєш, недок., насади/ти, саджу/, са/диш, насаджа/ти, а/ю, а/єш і розм. насадови/ти, довлю/, до/виш; мн. насадо/влять; док., перех. 1) Проводити посадку, садити певну кількість чого небудь (про рослини). || Садити у великій кількості. 2)… …
9саджати — (запрошувати / примушувати кого н. сісти; допомагати комусь сісти), садити, у[в]саджувати, у[в]садити, у[в]садовити, садовити; розсаджувати, розсадити (у різні місця); підсаджувати, підсадити, присаджувати, присадити (поміщати когось поруч із ким …
10флянцувати — цую, цуєш, Пр. Садити саджанці квітів в землю, садити молоді галузки в землю, напр. виноград, вербу, лозу …