рукописний
1рукописний — а, е. 1) Написаний від руки. Рукописний журнал. 2) Стос. до рукопису. Рукописна традиція. || Признач. для зберігання рукописів. Рукописний відділ …
2рукописний — [рукопи/снией] м. (на) еіному/ еі(‘)н ім, мн. еі(‘)н і …
3рукописний — (написаний від руки), писаний, писемний, недрукований …
4рукописний — прикметник …
5азбуковник — а, ч., заст. Рукописний збірник настановчо виховного і довідкового характеру …
6ізборник — а, ч., літ., іст. У Київській Русі – рукописний збірник статей та уривків, вибраних із різних книжок. Ізборник Святослава …
7листівка — и, ж. 1) Поштова картка, іноді з малюнком з одного боку, для відкритого листа. || Лист, написаний на відкритій поштовій картці. 2) Друкований або рукописний листок із злободенним, агітаційним змістом …
8недрукований — а, е. Якого не друкували; рукописний …
9писаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до писати. || пи/сано, у знач. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Написаний від руки; рукописний. || Який записано або надруковано; прот. усний. || Закріплений, складений на папері у формі документа. || у знач. ім.… …
10примірник — а, ч. Одиничний предмет із ряду тотожних, однорідних; екземпляр (перев. про якийсь друкований або рукописний текст) …
- 1
- 2
