роз
21роз'єм — у, ч. 1) Місце роз єднання деталей. 2) Електромеханічний пристрій для з єднання та роз єднання електричних кіл …
22розігрів — у, ч. Дія за знач. розігріти, розігрівати 1) …
23Роз, г-н — актер, на амплуа слуг, во французск. труппе в Москве, при Александре I; муж г жи Роз, см. {Половцов} …
24розігріти — див. розігрівати …
25розімліти — див. розімлівати …
26розіпріти — див. розіпрівати …
27розіпрілий — 1 дієприкметник від: розіпріти розіпрілий 2 прикметник який розм як, розіпрів, розігрівся …
28розімкнутий — розі/мкнений, а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розімкнути. || розі/мкнуто, розі/мкнено, безос. присудк. сл …
29роз'їздитися — 1 дієслово доконаного виду стати непридатним для проїзду роз їздитися 2 дієслово доконаного виду почати багато їздити розм. роз їздитися дієслово недоконаного виду роз їжджатися розм …
30розіпнутий — розі/пнений, а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розіпнути. || розі/пнуто, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Який лежить, широко, вільно розкинувши руки, ноги. || Який широко розставив ноги, розвів в різні боки руки. 3) у знач. прикм. Без… …