розтирати
1розтирати — а/ю, а/є, недок., розте/рти, зітру/, зі/тре/ш; мин. ч. розте/р і розіте/р, ла, ло; док., перех. 1) Розминаючи або тручи, подрібнювати що небудь. || Розмішувати, розминати тверді речовини, додаючи рідину для одержання м якої або напіврідкої маси.… …
2розтирати — розтерти 1) (натискуючи на що н., подрібнювати його на найдрібніші часточки, перетворювати на суцільну масу), терти, протирати, протерти, розминати, розім яти 2) (водячи чим н. рідким, мазати ним по всій поверхні), розмазувати, розмазати,… …
3розтирати — дієслово недоконаного виду …
4сукотати — розтирати, потирати (руки) [IV] …
5натирати — а/ю, а/єш, недок., нате/рти, тру/, тре/ш, док., перех. 1) чим і без додатка. Намазуючи, покриваючи чим небудь, розтирати або, тручи, намазувати, покривати чимось. || Натискаючи чим небудь, терти. 2) чим і без додатка. Начищати до блиску, тручи… …
6розмелювати — юю, юєш, недок., розмоло/ти, мелю/, ме/леш, док. 1) перех. Мелючи, подрібнювати, розтирати зерно, перетворюючи його на борошно або крупи. || Подрібнювати, розтирати що небудь, перетворюючи його на порошок або дрібну масу. || перен. Ударами або… …
7розтиратися — а/юся, а/єшся, недок., розте/ртися, зітру/ся, зітре/шся; мин. ч. розте/рся і розіте/рся; лася, лося: док. 1) Розтирати себе чим небудь. 2) Дробитися на дрібні частини, подрібнюватися тертям (про предмети). 3) тільки недок. Пас. до розтирати …
8замолоти — мелю/, ме/леш, док. 1) Почати молоти, розтирати зерно, перетворюючи його на борошно. 2) чим, розм. Почати махати. 3) перев. у сполуч. зі сл. язиком, зневажл. Почати швидко говорити про що небудь, не варте уваги …
9обтирати — а/ю, а/єш, недок., обте/рти і обіте/рти, обітру/, обітре/ш; мин. ч. обте/р, ла, ло; док., перех. 1) чим, об що, від чого і без додатка. Витираючи по поверхні, робити що небудь сухим, чистим. || чим, з чого і без додатка. Витираючи, знімати з… …
10розгризати — а/ю, а/єш, недок., розгри/зти, зу/, зе/ш, док., перех. Гризучи, розкушувати, розтирати зубами що небудь тверде, міцне …