розсудливість
1розсудливість — вості, ж. Властивість за знач. розсудливий …
2розсудливість — іменник жіночого роду …
3тверезість — зості, ж. 1) Стан за знач. тверезий 1). 2) Невживання спиртних напоїв. 3) перен. Здатність бути розсудливим, реалістично, критично сприймати та оцінювати дійсність. || чого. Відповідність життєвій правді; розсудливість …
4хрест — 1. Знак, орнаментальний мотив, що в сиву давнину з явився у зв язку з солярним культом. Розташований в колі являвся космогонічним символом чотирьох пір року, чотирьох начал Всесвіту (додатково див. Атлантиди хрест , Венери круг , гаммадіон).… …
5розум — у, ч. 1) Здатність людини мислити, відображати і пізнавати об єктивну дійсність. || з означ. Певний склад, характер мислення. || Загальний інтелектуальний розвиток, рівень пізнання, знань кого небудь. •• Дохо/дити свої/м (вла/сним) ро/зумом… …
6розвага — Розвага: в розумінні; розміркуваппя, обдумання [II] думання, розмірковування [VI,VII] розважність; [V] роздумування [X] розміркування, обміркування, обдумання [IV] розсудливість [2,XIII] спокій, урівноваженість [19] …
7побожеволіти — ію, ієш, док., розм. 1) Стати божевільним (про всіх чи багатьох). 2) перен. Втратити розсудливість, розважливість (про всіх чи багатьох) …
8поміркування — я, с. 1) Дія за знач. поміркувати і поміркуватися. 2) діал. Розсудливість, розважливість …
9глузд — у, ч., розм. 1) Те саме, що розум. •• З глу/зду з ї/хати втратити розум, стати божевільним. 2) Розумний зміст чого небудь; рація, сенс. •• Здоро/вий глузд тверезе розуміння речей; розсудливість …
10раціоналізм — у, ч. 1) Філософський напрям, що протиставляє містиці, теології, ірраціоналізму переконання у здатності людського розуму пізнати закони розвитку природи і суспільства. 2) Напрям у теорії пізнання, який вважає розум єдиним джерелом і критерієм… …
- 1
- 2
