розсердитися
1розсердитися — джуся, дишся, док. Відчути роздратування, обурення, гнів …
2розсердитися — [рос:е/рдиетиес а] рджус а, диес :а, диец :а, д ац :а; нак. е/рдз с а, е/рд теис а …
3розсердитися — дієслово доконаного виду …
4завиритися — рюся, ришся, док., зах. Розсердитися …
5закукурічитися — чуся, чишся, док., діал. Розпалитися, розсердитися …
6нагніватися — аюся, аєшся, док., розм. Образитися, розсердитися на кого небудь з якихось причин …
7озвіріти — рі/ю, рі/єш, док. 1) Стати жорстоким, лютим, подібним до звіра. 2) Дуже розгніватися, розсердитися; розлютитися. || Набирати звірячого, злобного виразу (про обличчя, очі). 3) Утратити людську подобу, стати схожим на звіра …
8осердитися — джуся, дишся, док., рідко. Те саме, що розсердитися …
9погніватися — аюся, аєшся, док. 1) Виявити гнів, роздратування (про всіх чи багатьох); розгніватися, розсердитися. 2) Посваритися з ким небудь. 3) Гніватися якийсь час …
10поприндитися — джуся, дишся, док., розм. 1) Наприндитися, набрати гордовитого, бундючного вигляду (про всіх чи багатьох). 2) Розсердитися на кого небудь (про всіх чи багатьох) …
