розпоряджатися

  • 1розпоряджатися — а/юся, а/єшся, недок., розпоряди/тися, джу/ся, ди/шся, док. 1) Давати розпорядження, наказ. || тільки недок. Поводити себе як хазяїн, командир; хазяйнувати, командувати. 2) Володіти чим небудь, мати у своєму розпорядженні щось. 3) Діяти по… …

    Український тлумачний словник

  • 2розпоряджатися — [розпор аgа/тиес а і роспор аgа/тиес а] а/йус а, а/йеіс :а, а/йеіц :а, а/йуц :а …

    Орфоепічний словник української мови

  • 3розпоряджатися — дієслово недоконаного виду …

    Орфографічний словник української мови

  • 4воля — і, ж. 1) тільки одн. Одна з функцій людської психіки, яка полягає насамперед у владі над собою, керуванні своїми діями й свідомому регулюванні своєї поведінки. || Прагнення досягти своєї мети; рішучість. 2) Бажання, хотіння. || Вимога, наказ. ••… …

    Український тлумачний словник

  • 5арешт — у, ч. 1) Взяття під варту кого небудь. 2) юр. Судова заборона вільно розпоряджатися власним майном. •• Аре/шт майна/ опис майна та оголошення заборони розпоряджатися ним. Аре/шт на вклад припинення видачі грошей з рахунка вкладника. 3) заст.… …

    Український тлумачний словник

  • 6диспонувати — у/ю, у/єш, недок. і док. 1) Розпоряджатися вільними сумами, які є на рахунках у кореспондентів банку або в комісіонерів. 2) перен. Зловживати владою, владно розпоряджатися …

    Український тлумачний словник

  • 7порядкувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Займатися господарством, давати лад чому небудь, виконуючи різні хатні роботи. || Поратися коло чого небудь. || Прибирати, робити порядок де небудь. 2) По своєму розпоряджатися, хазяйнувати де небудь, робити щось на власний… …

    Український тлумачний словник

  • 8право — а, с. 1) тільки одн. Законодавство; здійснювана державою форма законодавства, залежна від соціального устрою країни. 2) Система встановлених або санкціонованих державою загальнообов язкових правил (норм) поведінки, що виражають волю панівного… …

    Український тлумачний словник

  • 9хазяйнувати — і рідко хазяїнува/ти, у/ю, у/єш, недок. 1) Займатися господарством (перев. сільським), вести господарство. || Вести хатнє господарство, залишатися на господарстві. || Клопотатися, порядкувати, поратися, лаштувати що небудь по господарству. ||… …

    Український тлумачний словник

  • 10керувати — 1) (чим за допомогою керма та інших реґулювальних пристроїв спрямовувати рух, хід, роботу чого н.), управляти, правити, правувати 2) (ким чим і без додатка спрямовувати діяльність, роботу когось / чогось, бути на чолі кого / чого н.), управляти,… …

    Словник синонімів української мови