розквартировувати
1розквартировувати — ую, уєш, недок., розквартирува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Оселяти де небудь, розміщувати по квартирах …
2розквартировувати — дієслово недоконаного виду …
3розквартирований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розквартировувати. || розквартиро/вано, безос. присудк. сл …
4розквартирувати — див. розквартировувати …
5розставляти — я/ю, я/єш, недок., розста/вити, влю, виш; мн. розста/влять; док., перех. 1) Ставлячи, розміщувати де небудь. || Розміщувати, розташовувати (людей). || Ставити правильно на свої місця (розділові знаки і т. ін.). || Призначати на постій,… …
6ставити — влю, виш; мн. ста/влять; недок., перех. 1) Примушувати кого небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || Примушувати або просити когось стати де небудь. || у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого… …
7уселяти — I = вселяти, уселити, вселити (приміщати когось на проживання куди н.), у[в]лаштовувати, у[в]лаштувати, розквартировувати, розквартирувати, поселяти, поселити II = вселяти ▶ див. викликати …
