розвержений
1розвержений — а, е, ритор. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розверзнути і розверзти. 2) у знач. прикм. Який розверзся. 3) у знач. прикм. Розкиданий або зруйнований …
2розвержений — дієприкметник …
3розверзнутий — розве/рзений, а, е, ритор. Те саме, що розвержений …
