робити постріл

  • 1стріляти — (робити постріли з вогнепальної зброї), бити, палити, смалити, лупити, чесати, гатити, довбати, довбти (уперто й методично перев. з гармат); строчити (з кулемета, автомата); стукати (неголосно, на відстані); стугоніти (безперервно й сильно) Пор.… …

    Словник синонімів української мови

  • 2стріляти — я/ю, я/єш, недок., розм., рідко стрі/лити і стре/лити, лю, лиш, док. 1) неперех. Робити постріли. || розм. Здавлюючи між пучками що небудь слизьке, з силою випускати його. || тільки недок. Уміти користуватися вогнепальною зброєю, добре влучати в… …

    Український тлумачний словник

  • 3випалювати — I юю, юєш, недок., ви/палити, лю, лиш, док., перех. 1) Палячи, знищувати все де небудь. || Дуже висушуючи, знищувати (про рослинність). 2) Палити до кінця, витрачати повністю. 3) Наносити розжареним предметом знак, зображення на що небудь. 4)… …

    Український тлумачний словник

  • 4вистрілювати — I і рідко вистре/лювати, юю, юєш, недок., ви/стрілити і рідко ви/стрелити, лю, лиш, док. 1) Робити постріл. 2) перен. Вискакувати, вилітати з чого небудь із тріском, із силою (звичайно про зерно з колоска, насіння з насіннєвої коробочки, корок із …

    Український тлумачний словник

  • 5випалювати — 1 дієслово недоконаного виду палячи, знищувати все випалювати 2 дієслово недоконаного виду робити постріл, вистрелювати …

    Орфографічний словник української мови

  • 6вистрілювати — 1 дієслово недоконаного виду робити постріл, викидати стебло, стрілку про рослини рідко вистрілювати 2 дієслово недоконаного виду стріляючи, витрачати набої, снаряди; знищувати всіх або багатьох тварин рідко …

    Орфографічний словник української мови

  • 7підбивати — а/ю, а/єш, недок., підби/ти, підіб ю/, підіб є/ш, док., перех. 1) також без додатка. Прибивати що небудь зі споду чогось або що небудь до чогось. || Приладновувати, прикріплювати що небудь з вивороту чогось. || Підставляти підкладку або хутро до… …

    Український тлумачний словник

  • 8збивати — збити 1) (ударом, пострілом скидати, змушувати падати кого / що н.), знімати, зняти; зрізувати, зрізати, зрізати, підрізувати, підрізати, підрізати, підсікати, підсікти, здіймати, здійняти (пострілом) 2) (легкими ударами робити що н. м яким,… …

    Словник синонімів української мови

  • 9відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… …

    Український тлумачний словник

  • 10розривати — I а/ю, а/єш, недок., розірва/ти, зірву/, зі/рве/ш, док. 1) перех. Різкими рухами, ривками розділяти на частини, шматки; роздирати. || Розпечатувати, відкривати (пакет, конверт, телеграму і т. ін.). || Робити рваним, дірявим (одяг, взуття). ||… …

    Український тлумачний словник