раптово з'явитися
11налетіти — I = налітати 1) (зробити раптовий напад із метою пограбування; несподівано з явитися де н. для трусу, арешту тощо), наскочити, наскакувати; нагрянути (з метою трусу, арешту тощо) 2) (про вітер, бурю, хмари тощо раптово розпочатися / з явитися),… …
12винирнути — ну, неш, док. 1) Нирнувши, виплисти; занурившись, піднятися знов на поверхню води чи іншої рідини. 2) перен. Раптово показатися, з явитися, вискочити звідки небудь …
13осідати — а/ю, а/єш, недок., осі/сти, ося/ду, ося/деш, док., неперех. 1) тільки 3 ос., на кого – що, на кому – чому і без додатка. Опускаючись, покривати собою поверхню чого небудь (про сніг, іній, пил і т. ін.). || чим. Випадати, опускатися на поверхню… …
14прискакувати — I ую, уєш, недок., прискака/ти, ачу/, а/чеш, док. Скачучи, наближатися, прибувати куди небудь, до когось, чогось. || перев. док. Під їхати, прибути конем, кіньми. II ую, уєш, недок., приско/чити, чу, чиш, док. 1) Стрибком або кількома стрибками… …
15стрельнути — ну, неш і стрільну/ти, ну/, не/ш, док. 1) Однокр. до стріляти (у 1, 3 10 знач.). •• Стре/льнути о/ком на кого, в кого а) кинути короткий швидкий погляд; позирнути; б) кокетливо поглянути на кого небудь. 2) розм. Раптово виникнути, з явитися (про… …
- 1
- 2
