пізнавати
1знавати — тільки мин. ч., недок., перех., розм., рідко. Те саме, що знати 3 6) …
2знавати — дієслово недоконаного виду рідко …
3пізнавати — пізнати (кого що виявляти в комусь / чомусь що н. знайоме), у[в]пізнавати, у[в]пізнати, признавати, признати, спізнавати, спізнати; розпізнавати, розпізнати; у[в]знавати, у[в]знати (за якимись ознаками, прикметами) …
4пізнавати — наю/, нає/ш, недок., пізна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. і без додатка. 1) Осягати розумом явища об єктивної дійсності, одержувати істинне уявлення про кого , що небудь. || Краще узнавати кого , що небудь. || Зазнавати на собі чого небудь,… …
5розпізнавати — аю/, ає/ш, недок., розпізна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Визначати щось за певними ознаками, прикметами. || Сприймати, розрізняти що небудь органами чуття. || Виявляти, впізнавати в кому , чому небудь знайомого або щось знайоме; упізнавати. 2)… …
6спізнавати — наю/, нає/ш, недок., спізна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Виявляти в кому , чому небудь когось знайомого або щось знайоме; упізнавати. 2) Набувати знань в якійсь галузі; пізнавати, вивчати що небудь. 3) Одержувати відомості про кого , що небудь; …
7дізнавати — і дознава/ти, наю/, нає/ш, недок., дізна/ти і дозна/ти, а/ю, а/єш, док., розм., рідко. 1) перех. і неперех. Те саме, що довідуватися 1). || Те саме, що вивідувати. || Те саме, що …
8упізнавати — (впізнава/ти), наю/, нає/ш, недок., упізна/ти (впізна/ти), на/ю, на/єш, док., перех. 1) Виявляти в кому , чому небудь когось знайомого або щось знайоме. || по чому. Розпізнавати кого , що небудь за якоюсь ознакою. || Знаходити, виявляти в кому… …
9запізнавати — аю/, ає/ш, недок., запізна/ти, а/ю, а/єш, док., перех., розм. Узнавати кого , що небудь; знайомитися з кимсь, чимсь …
10обізнавати — аю/, ає/ш, недок., обізна/ти, а/ю, а/єш, док., перех., діал. Узнавати …
