під чию-небудь опіку
51підморгувати — ую, уєш, недок., кому, до кого і без додатка. 1) Моргати час від часу або кому небудь, звичайно звертаючи чию небудь увагу, натякаючи на когось, щось або кепкуючи з когось, чогось. 2) перен., розм. Те саме, що блимати 1) …
52розтоптувати — ую, уєш, недок., розтопта/ти, топчу/, то/пчеш, док., перех. 1) Топчучи чим небудь, роздавлювати, знищувати. || Уминати, топчучи ногами (сніг, ґрунт і т. ін.), протоптувати (дорогу, стежку і т. ін.). || перен. Зневажати чиїсь почуття, принижувати… …
53сороміцький — а, е. 1) Який виходить за межі загальноприйнятих норм у чому небудь; непристойний. Сороміцькі картинки. 2) Який виражає чию небудь безсоромність …
54стидкий — а/, е/. 1) Який виходить за межі загальноприйнятих норм у чому небудь; непристойний. 2) Який заслуговує на осуд; який не має стида; безсоромний. || у знач. ім. стидки/й, ко/го, ч.; стидка/, ко/ї, ж. Безсоромна людина. || Який виражає чию небудь… …
55чаша — і, ж. 1) Старовинна посудина округлої форми, з широким верхом і звуженим низом для пиття (вина та інших напоїв). || Заздоровна чара. || перен. Про міру радощів або страждань, які випали на чию небудь долю. 2) Будь яка посудина, вмістище подібної… …
56витвережувати — ую, уєш, недок., ви/тверезити, ежу, езиш, док., перех. 1) Робити тверезим після сп яніння. 2) перен. Зменшувати чию небудь надто велику самовпевненість, запальність або мрійливість, повертати здатність тверезо мислити, сприймати щось, діяти …
57відгризатися — а/юся, а/єшся, недок., відгри/зтися, зу/ся, зе/шся, док. 1) Гризучи, звільнятися від прив язі. 2) Кусаючись, захищатися (про тварин). 3) перен., розм. Захищаючись, на чию небудь лайку відповідати лайкою. || Захищатися від присікування, причіпок …
58гов — виг. Виражає бажання привернути чию небудь увагу; агов …
59заручатися — а/юся, а/єшся, недок., заручи/тися, учу/ся, у/чишся, док. 1) Ставати нареченою або нареченим. 2) тільки док., чим. Наперед забезпечити собі чию небудь підтримку, згоду і т. ін …
60зброєносець — но/сця, ч. 1) іст. Молодий воїн середньовіччя, обов язком якого було носити зброю лицаря, оберігати його в бою та доглядати його коня. 2) перен. Людина, здатна беззастережно виконувати чию небудь волю …
