підхопити
1відхопити — див. відхоплювати …
2підхопити — див. підхоплювати …
3відхопити — дієслово доконаного виду …
4підхопити — дієслово доконаного виду …
5підхоплювати — юю, юєш, недок., підхопи/ти, хоплю/, хо/пиш; мн. підхо/плять; док., перех. і без додатка. 1) Хапати, брати руками або рукою, щоб підняти чи підтримати кого , що небудь. || Схоплювати кого , що небудь у момент льоту, падіння; ловити. || Різко,… …
6добігати — а/ю, а/єш, недок., добі/гти, біжу/, біжи/ш, док. 1) Бігом досягати якого небудь місця; прибігати. || перен. Швидко рухаючись, поширюючись, досягати чого небудь (про хвилі, звуки і т. ін.). || перен. Наближатися до кінця, завершуватися. 2) тільки… …
7зловити — зловлю/, зло/виш; мн. зло/влять; док., перех. 1) Спіймати, підхопити те, що летить або, кинуте вгору, падає. 2) Погнавшись, наздогнати, схопити того, хто рухається, тікає. || перен. Направивши, навівши фотоапарат, прожектор і т. ін. на те, що… …
8підхоплений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підхопити. || підхо/плено, безос. присудк. сл …
9підхоплення — я, с. Дія за знач. підхопити …
10піймати — а/ю, а/єш, док., перех. і без додатка. 1) Схопити, підхопити те, що летить, кинуте і т. ін. || Витягти кого , що небудь із водойми. 2) Схопити, спіймати те, що віддаляється, того, хто тікає. || Схопити кого небудь за щось. || перен. Зазнати якої… …
- 1
- 2
