пустотливий
1пустотливий — а, е. 1) Який любить пустувати, схильний до пустощів; грайливий. || Який свідчить про бажання пустувати, виражає схильність до пустощів. || Пов язаний із пустощами. 2) Легковажно жартівливий, невимушений …
2пустотливий — (який полюбляє пустувати, гратися), грайливий, жартівливий, легковажний, шалапутний …
3пустотливий — прикметник …
4псотливий — пустотливий, пакісний [IV] …
5пустотливість — вості, ж. Властивість за знач. пустотливий. || Пустотливий настрій …
6ворозький — а, е, зах. 1) Пустотливий. 2) Прудкий, гарячий …
7грайливий — а, е. 1) Який любить грати, пустувати; жвавий, пустотливий. || перен. Зі швидкими мінливими рухами; рухливий. 2) Який виражає веселощі, жарт. 3) Який шумує і піниться (про вино і шипучі напої); пінистий …
8збиточний — збито/шний, а, е, розм. 1) Здатний на вчинки, які завдають кому небудь шкоди, зла. 2) Пустотливий. || Який виражає лукавство …
9кручений — а, е. 1) Вигот. крутінням; скручений, зсуканий. Кручені шнурочки. 2) Непрямий, викривлений, звивистий. 3) Те саме, що виткий 1). •• Кру/чені паничі/ багаторічна витка декоративна рослина родини берізкових із великими лійкуватими квітками. 4)… …
10легкий — а/, е/. 1) Який має невелику, незначну вагу; прот. важкий. || Тонкий, ефірний (звичайно про тканини і т. ін.). || Який погано, мало гріє; нетеплий. || Який здається невагомим; негроміздкий, витончений (про будівлі, споруди і т. ін.). || Який не… …
- 1
- 2
